Серед усіх тих розмов про голландський додаток до Угоди з ЄС не прозвучала, здається, найважливіша думка: а якою була реакція голландських ЗМІ на текст додатку, запропонованого голландським прем’єром? Адже усі ці місяці очікування, складні текстові конструкції, муки переговорів були заради того, щоб переконати голландського виборця у безпечності угоди з Україною. А звідки ж виборець візьме цю інформацію, як не з рідних ЗМІ.Передає uainfo.

Проаналізувавши першу реакцію голландських газет, можна зробити кілька висновків.

По-перше, тема ратифікації української угоди прикувала до себе загальнонаціональну увагу. Про неї написали усі провідні газети, і не просто написали. П’ять із шести видань (крім Volkskrant) відвели цій темі титульну полосу.

По-друге, можна стверджувати, що перша реакція ЗМІ переважно відповідає очікуванням Рютте: більшість матеріалів цитують положення документа й описують, як важко давалась прем’єру битва за прийняття додатка. Навіть євроскептичні AD та Telelgraaf побудували свої матеріали навколо цих аспектів.

Зокрема матеріал AD практично не містить того популізму, яким видання регулярно грішило раніше у темах, пов’язаних з Україною. Також у контексті української угоди часто згадувалася Росія, переважно як чинних нестабільності. Кремлю згадали все: і повітряні вторгнення, і ракети в Калінінграді, і хакерські атаки, і Сирію, і Крим, і Донбас.

AD.nl: «Угода про асоціацію не дає Україні права приєднатись до ЄС ні зараз, ні пізніше, це чітко зазначено в додатку, який був прийнятий на вимогу Рютте. Це було нелегко, це було невесело, але усі голландські пропозиції були прийняті. Усі 28 країн ЄС, що підписали угоду, погодились, що вона не є кроком до членства в ЄС для України і не дає права на використання додаткової фінансової або військової допомоги. Українці також не матимуть додаткових прав на працевлаштування в ЄС, а Україна муситиме докласти серйозних зусиль для боротьби з корупцією.

Якщо Україна перестане виконувати свої зобов’язання, Європа зможе зупинити дію угоди повністю або частково. Рютте зіткнувся з серйозним спротивом у Раді Європи, зокрема з боку Польщі та інших східноєвропейських країн, які не хотіли перешкод на шляху європейських перспектив України. Рютте також не виключає, що колись Україна приєднається до ЄС, «але якщо це і станеться, то не на базі цієї угоди». Він висловив полегшення у зв’язку з тим, що, як сказав один дипломат, Нідерланди не перетворились на Валлонію Європи. Голландське вето було б прекрасним подарунком Путіну, ми не можемо собі цього дозволити.

Росія анексувала Крим і підтримує війну на сході України, регулярно вторгається в повітряний простір НАТО і розмістила ракети між Литвою і Польщею. «У відповідь Європа має виступити єдиним фронтом, – сказав Рютте. – Я не міг відмовитись від відповідальності. Не зараз, коли Росія працює на дестабілізацію».

de Volkskrant також серйозно поставилась до положень угоди: «Після місяців лобіювання тепер все зрозуміло, в додатку чорним по білому зазначено, що Угода про асоціацію з Україною – це не прелюдія до членства в ЄС, військової допомоги чи додаткових грошових вливань. Київ також не має підстав для влаштування українців на роботу в ЄС».

Крім того видання, покладаючись на власні джерела, має досить оптимістичні очікування щодо перспектив ратифікації в сенаті: «Вагомий представник СDA підтверджує, що переважна більшість сенатської групи підтримує угоду, десь 8-9 осіб».
Впливова Het Financieele Dagblad зробила акцент на тому, як складнощі ратифікації проявляють слабкість і безпорадність ЄС: «Можливий прорив з українського питання не зменшує враження, що Європа паралізована перед лицем загроз зі Сходу, має складні стосунки з Туреччиною, а також рішення британців зупинити членство в ЄС. В листопаді шоком стало обрання Трампа, наслідки якого відчувають навіть у ЄС. Незважаючи на рішучість, продемонстровану під час саміту, є помітне відчуття безсилості».

І тільки Trouw підійшла до питання з повною серйозністю. Видання не стало обмежуватись цитуванням положень додатку, а детально проаналізувало кожне і дійшло тих висновків, які, напевно, голландський прем’єр хотів би бачити в пресі найменше: «Лідери країн ЄС, що підписали угоду, підтримали додаток, запропонований Нідерландами, але він є більш косметикою, ніж текстом, що має юридичну важливість. Цей додаток має політичну силу, але в суді його можна буде використати хіба що для того, аби витлумачити дію закону.

Додаток містить мало сенсу. В ньому говориться, що угода не робить Україну кандидатом на вступ до ЄС.

Це показує, наскільки заплутані стали розмови навколо цієї теми. Процедура, що визначає, як європейська країна може подати заявку на членство в ЄС, визначається угодами з функціонування ЄС (Лісабонські угоди). В них же зазначено, що будь-який член ЄС може блокувати початок переговорів про приєднання іншої країни. Тож ці положення вже існують і є юридично зобов’язуючими у контексті способу, яким Нідерланди могли б тримати Україну за межами ЄС.

Таким же чином, для прикладу, Греція блокує приєднання Македонії.

Додаток також включав тезу про відсутність зобов’язань з боку ЄС щодо військової допомоги Україні. Така теза є дивною, оскільки ЄС, на відміну від НАТО, не має військових сил, які могли б надати таку допомогу. За збігом обставин тоді ж лідери ЄС обговорювали військову політику ЄС, зокрема ідею спільної розробки озброєнь. До таких проектів Україна потенційно зможе приєднатись, тісно співпрацюючи з майбутньою Європейською агенцією з розробки озброєнь у рамках Угоди про асоціацію.

Також додаток містить тезу про те, що угода передбачає боротьбу з корупцією і може бути зупинена, якщо ця боротьба не ведеться. В цій частині додаток просто повторює вже існуючий параграф Угоди про асоціацію, де йдеться про те, що кожна зі сторін може зупинити дію угоди, якщо інша сторона не виконує своїх зобов’язань.

Один з найвідоміших противників угоди Т’єррі Боде зазначив, що Рютте створив «фальшивий додаток» до Угоди про асоціацію».
Найбільше уваги темі приділила De Telegraaf, в її сьогоднішньому номері вийшло аж чотири статті на цю тему. Загальний опис ситуації, коментарі опонентів угоди, аспекти голосування в Сенаті та матеріал, присвячений зміні позиції голландського прем’єра впродовж усієї історії з асоціацією. Але найважливішою тезою, яку не повторили інші видання, була така: «Голосування в Сенаті відбудеться, швидше за все, після 15 березня, якщо так станеться, то ті сенатори CDA, які підтримують угоду, зможуть проголосувати за неї без шкоди для результату партії на виборах у Нижню палату парламенту».

Такий розвиток подій дає усі підстави сподіватись на позитивний фінал в історії з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.