Російський журналіст Аркадій Бабченко пояснив, ким насправді є його колеги з пропагандистських ЗМІ, що загинули внаслідок катастрофи Ту-154 над Чорним морем.
Про це він написав у своєму блозі на сайті “24” “Авария Ту-154 – нет ни сочувствия, ни жалости, ни злорадства”.
Чи є у мене співчуття до дев’яти співробітникам агентств масової пропаганди, причім найбільш передових з них: “Першого каналу” та “Звезды” – тих, хто клепав сюжети про фашизм, хунту, розп’яття дітей, тисячами вербували людей на війну як в Україні, так і в тій самій Сирії, хто виправдовує ув’язнення моїх друзів, бреше про те, що мого товариша не катують у Сегезькій колонії,
– зазначив автор.
Журналіст також підкреслив, що ці “люди” закликали до розправ з ним і його друзями, виливали тонни лайна на близьких йому людей і не раз поставили їхні життя під загрозу.
Крім того, вони розкручували антимігрантські, антигрузинські, антиукраїнські, антиліберальні, педофілічні та інші кампанії, що призвели до вбивств інакодумців уже в мирних російських містах – сотнями, якщо не тисячами – і в перших рядах будували нову оруеловщину, диктатуру та ГУЛАГ .
Відтак, на думку росіянина, не потрібно щодо вбитих журналістів висловлювати жодних співчуттів і жалоби.
Я не висловлюю співчуття рідним і близьким. Як не висловлював ніхто з них. Продовжуючи співати і танцювати на підтримку влади або так само поливати лайном з екранів телевізорів і після смерті. Настрій у мене лише один – плювати. Ні, я протиставив себе цій державі і його обслузі. Це держава і його обслуга протиставили мене собі. Воно призначило мене ворогом і націонал-зрадником. Так що – абсолютно плювати. Хоча, втім, ні зловтіхи, ні радості немає теж,
– резюмував Бабченко.
Нагадаємо, уранці 25 грудня в Чорне море впав літак Міноборони Росії Ту-154, що летів до Сирії. На його борту перебували 84 пасажири: військовослужбовці Збройних сил Росії, артисти ансамблю імені Александрова і дев’ять представників російських ЗМІ.
Серед причин катастрофи розглядають навіть версію теракту.
У зв’язку з трагедією 29 грудня оголошено загальнонаціональним днем жалоби.
