Речник УПЦ-КП єпископ Євстратій Зоря звісно не міг залишитися байдужим, від церковної події, котра сколихнула всю країну, зазначають Патріоти України. Ось, що наближений до патріарха Філарета написав своїм однодумцям.
Погортав стрічку публікацій та коментарі під ними. Дуже багато уваги приділяється ході “за мир” яку Московський Патріархат організував з Почаєва і Святогорська на Київ.
Мабуть організатори задумували її як демонстрацію підтримки МП в Україні, що саме ця конфесія “єднає Схід і Захід”, тощо.
Але більшість коментарів мають цілком протилежний погляд на ходу: люди БОЯТЬСЯ її. Бояться, що під виглядом релігійної процесії у столицю зайдуть тітушки/бойовики/агенти; бояться спеціально влаштованих провокацій з кровопролиттям і жертвами – щоби Кремль мав чергові підстави для розширення агресії; бояться, що хода перетвориться у столиці в новий анти-Майдан, тощо.
Спеціально для прихильників МП хочу наголосити: як би вам не здавалося, але не ми, не Київський Патріархат, стали джерелом такої реакції в мережі. Ми свідомо не робили ніяких заяв на цю тему – реакція людей на ходу абсолютно самостійна і викликана реальною оцінкою фактів.
За 2,5 роки російської агресії Церква МП в Україні зробила все для того, щоби її асоціювали не з миром, а з «русским миром». Заяви про «громадянську війну» і демонстративне невставання при вшануванні Героїв України, про-кремлівські заяви Московського патріарха і церковні ордени Кісельову-Лаврову; бабусі з іконами, які перешкоджали українським військовим викинути кремлівських терористів зі Славянська, «Русская православная армия», обрання на єпископа для Криму одного з відкритих поплічників сепаратистів, і т.д. і т.і. – все це міцно увійшло в суспільну свідомість. Керівництво МПвУ не лише нічого не зробило, щоби змінити ставлення суспільства до себе – навпаки, воно обрало план «фортеця в облозі» як модель поведінки.
Цей план вилився в те, що МПвУ не має жодної нормальної комунікації з суспільством, зроблена політична ставка виключно на екс-регіоналів, спостерігається все більше дистанціювання від держави Україна та синхронність заяв з кремлівським МЗС, тощо.
Очевидно, що не всі в УПЦ МП підтримують таку лінію поведінки, не всі є прихильниками «русского мира». Насправді, на мою думку, таких є меншість. Але зараз виразники ідей «триединой Руси» – при владі в цій Церкві, тому і їхня позиція є на виду та впливає на публічне лице конфесії.
Аналізуючи відгуки, побачив кілька слушних пропозицій, як на все це реагувати.
1. Не допускати агресивних дій та провокацій. Насильницьке перешкоджання очевидно виливатиметься в бійку. А це – саме те, що потрібно кремлівській пропаганді: сцени «масового насильства над віруючими, які виступають за мир». Можливо, що один зі сценаріїв, які опрацьовуються кураторами МП у Кремлі – саме такий. І чим гірше буде тут – тим краще для кураторів.
2. Увага до ходи: потрібно фіксувати на відео, фото будь-яку російську, монархічну, сепаратистську символіку. При виявленні подібного – звертатися до правоохоронців з вимогою реакції.
3. Задля безпеки суспільства і самих учасників ходи – проводити перевірку щодо наявності у ході російських громадян чи підозрюваних у зв’язках з сепаратиствми, наявності небезпечних речей, тощо. Це цілком демократична практика, покликана убезпечити самих учасників ходи від провокацій.
4. Взяти з керівництва МПвУ, як організаторів, письмове зобов’язання, що всі учасники ходи після її завершення 27 липня – не отаборяться в столиці та не братимуть участь у будь-яких політичних акціях.
5. І головне – зробити так, щоби #УкраїнськаХода 28 липня, яку проводить Київський Патріархат від Володимирського собору на Володимирську гірку – була численною та показала, що прихильників Української Церкви та України значно більше, ніж послідовників «русского мира».
