За даними НБУ, на 13 березня його портфель облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) становив 340,9 млрд грн, що на 3 млрд грн більше, ніж було 11 березня.
Зауважимо, що в період з 24 лютого до 11 березня обсяг ОВДП у Нацбанку скоротився на 462 млн грн. Що не зовсім «типово», враховуючи, що в перід з 1 січня до 24 лютого портфель урядових облігацій у центробанку збільшився на 20 млрд грн (за весь 2014 рік – на 171 млрд грн, або в понад 2 рази).

За оцінками експертів, відсутність додаткової емісії гривні з боку центробанку впродовж останніх двох тижнів стала одним з чинників стабілізації ситуації на валютному ринку (поряд з запровадженими валютними обмеженнями).
Симптоматично, що нова емісія гривні для бюджетних потреб (через монетизацію ОВДП) розпочалася фактично відразу ж після рішення ради директорів МВФ про затвердження програми співпраці з Україною. Це вже не кажучи про те, що 2 березня правління НБУ задекларувало намір жорстко обмежити зростання свого портфеля ОВДП, мінімізувавши в такий спосіб фінансову підтримку "Нафтогазу" та держбюджету…
Тобто влада вирішила, що можна розслабитися й замість того, щоб урізати неефективні та корупційні видатки держбюджету, легше їх закрити «друкарським верстатом» НБУ? Так, витрати держказни – це більше парафія Кабміну. Однак якби Нацбанк (політичном куратором якого є особисто Президент Петро Порошенко) частіше говорив «ні» на чергове прохання з Грушевського ще надрукувати «всього-навсього» кілька мільярдів гривень, інфляційна та курсова ситуація в державі була б іншою. А поки що роль НБУ, по суті, зводиться до того, що він фактично став емісійним департаментом Мінфіну…
Задля справедливості слід відзначити, що під тиском МВФ у системі держфінансів починаються певні зрушення з точки зору оптимізації витратної частини держказни. Передусім, це стосується підвищення тарифів на газ, що має забезпечити поступове скорочення дефіциту «Нафтогазу», а відтак й емісії, яка здійснювалася для «затикання діри» НАКу.
Певні кроки влада спробувала зробити і в частині усунення дисбалансів у Пенсійному фонді, для підтримки якого з держбюджету-2015 буде виділено 81 млрд грн. Однак нещодавно ухвалені рішення (зокрема, щодо урізання пенсій для працюючих пенсіонерів на 15%) мають досить обмежений ефект (1,6 млрд грн). Більш потенційно ефективним та соціально справедливим була б оптимізація пільгових пенсій. Однак влада наразі відклала відповідні зміни на потім. І це ще питання, чи пройдуть відповідні зміни. Якщо так, то як швидко та в якому вигляді.
Водночас слід також визнати, що враховуючи складну фінансово-економічну ситуацію в Україні емісія Нацбанком гривні для бюджетних потреб на поточному етапі є неминучою. Зрештою цьому не противився і МВФ. У Меморандумі про співпрацю з Україною передбачено, що НБУ в поточному році може, зокрема, викупити ОВДП на 55 млрд грн для рекапіталізації банків і ФГВФО, а також на 28,3 млрд грн – для докапіталізації «Нафтогазу». І це же не кажучи про 60,5 млрд грн, які НБУ має сплатити як відрахування по «прибутку» за 2014 рік, що, по суті, теж є емісією.
Однак у всьому ж має бути розумна межа. Й до монетизації ОВДП варто вдаватися в крайньому випадку. Тим паче, що хоча в Меморандумі з МВФ і передбачено, що на кінець 2015 року в Україні стеля касового дефіциту сектору загальнодержавного управління не має перевищити 139 млрд грн., експерти вважають, що реальний сукупний дефіцит держфінасів у поточному році може бути не меншим, аніж він був торік (200 млрд грн). І зрештою враховуючи ситуацію, зокрема, в банківській системі, далеко не факт, що вдасться обмежитися випуском ОВДП з наступним їх викупом Нацбанком, як це про це було домовлено з МВФ. А це чергові курсові та інфляційні ризики, яких і так сьогодні під зав’язку.

Джерело: http://finbalance.com.ua