12 звичок, які зазвичай дратують та обурюють, але зникати з повсякденного життя українців не збираються.

1. Стовбичити у метро біля дверей

Українець зайшов у вагон метро, а пройти ще кілька метрів вперед - вже лінь. І от поки пасажир керується правилом "навіщо ходити більше" та міркуванням "я ж виходжу всього за шість зупинок", всі інші змушені думати, як обійти людину-стовп, наштовхуватись на нього та теж застрягаючи у проході.

2. Наставляти сідниці в обличчя ближньому

Якщо пасажир все ж вирішив звільнити прохід, з великою вірогідністю він всім тілом обіпреться на найближчий поперечний поручень, наставивши сідниці прямо в обличчя людині, який сидить на лавці скраю. Можливо, таким чином українці звикли виказувати протест проти тих, хто хутчіше встиг зайняти "місце під сонцем", показавши, що "сонця" бувають різними. Зрештою, звичка може виявитись навіть корисною для ближніх. Якщо людина толерантно ставиться до інших в усіх їхніх проявах, сідниці можна запросто використати в якості подушки.

3. Сидіти у транспорті нога на ногу

Зазвичай ті, кому вдалося сісти в метро або тролейбусі, впродовж відведених на поїздку 15-20 хвилин відчувають себе господарями життя. Наприклад, запросто можуть сидіти, закинувши ногу на ногу. І при цьому аніскілечки не бентежитися, що через його гордо виставлену кінцівку вже перечепився вже п'ятий пасажир поспіль.

Інша "еротична" звичка українських чоловіків - розводити коліна на пів вагона, пародуючи Шерон Стоун в "Основному інстинкті". При цьому зважати на те, що інші тут не для того, аби роздивлятися чиїсь геніталії, а розведені ноги банально займають багато місця, у нас не прийнято.

4. Пахнути вечірніми парфумами у спеку

Правило "Якщо ти не пахнеш, тебе не існує" бездоганно діє у спекотний день в метро у час-пік. Адже мимоволі звертаєш увагу зовсім не на тих, хто цікаво та стильно виглядає, а на тих, хто випромінює розмаїтті аромати. Чи то несвіжих сорочок, чи то рясно нанесених на тіло та на одяг вечірніх парфумів. Скільки глянець не пише, що тяжкі та солодкі аромати просто некультурно носити у жаркий день, багато українців продовжує керуватися виключно власними смаками.

5. Передавати гроші за проїзд у напівпорожній маршрутці

Процес плати за проїзд у маршрутці вже став традиційною забавкою. Зрозуміло, що у забитому транспорті до водія не дістатися і логічно попросити допомоги у ближніх. Але українці звикли передавати гроші із рук в руки, навіть якщо маршрутка порожня. А ще - обурюватися з того, що найближчий до водія пасажир не хоче вставати з місця і йти з чужими грошима до водія. Згадується, як одна дівчина, спалахнувши "праведним" гнівом навіть назвала таке небажання "Порушенням правил етикету у маршрутках". Що ж, очевидно уявлення про етикет бувають різними.

6. Довго і голосно вмовляти водія зупинитися

Всі знають, що за правилами дорожнього руху водій маршрутки може зупинятися лише на зупинках. Але чомусь вважають, що святий обов'язок водія - порушувати ці правила. Інакше він безсовісний нелюдь. Ще зрозуміло, коли про несанкціоновану зупинку благає бабуся з палицею. Та зазвичай пісню "А зупиніть мені, ну будь ласка, ну що вам шкода" заводять геть здорові люди, яким не надто важко зробити кілька кроків до заповітної мети. До того ж, прохання прийнято повторювати не один раз, а весь проміжок дороги аж до наступної зупинки.

7. Безтурботно прогулюватись по "зебрі"

На "зебрі" водії повинні пропускати пішоходів і, благо, за кілька років вони навчилися виконувати ці правила. Але від такої ґречності пішоходи почали відчувати себе "королями доріг" і ніби навмисно сповільнюють свій темп, переходячи дорогу. При цьому критику не сприймають категорично, велично пояснюючи, мовляв, на "зебрі" можна все.

8. Прориватися до лікаря без черги

Якщо ти приходиш на прийом до лікаря, а в черзі - лише три особи, це ще анічогісінько не означає. Є величезна вірогідність, що скоро прийде ще десятеро і будуть ломитися "на одну хвилинку", "тільки спитати" і "за довідкою". Через подібну практику більшості українців відомо, що "довідки" можна виписувати ну дуже довго. Набагато довше, ніж, наприклад, рецепт від банальної застуди.

9. Палити на зупинках

Закон про заборону паління у громадських місцях приймали довго, а забули про нього швидко. А як відомо, якщо немає штрафів, на правила поведінки можна не зважати. До того ж, на зупинках і так димно від вихлопних газів - то ж чому не додати до дорожнього "коктейлю" ще й сигаретний дим? На дітей та вагітних жінок при цьому можна не зважати - адже зрозуміло, що курець весь в собі і саме на зупинці думає найважливішу думку у житті.

10. Вигулювати собак на дитячих майданчиках

Українці звикли занадто буквально сприймати афоризм про те, що собаки в сім'ї, як діти. Тож і гуляти своїх улюбленців часто ведуть саме на дитячий майданчик. А оскільки українці надто горді, аби прибирати собаче лайно, його залишають у спадок малюкам. Можливо думають, що так діти виростуть із ще більш дбайливим ставленням до природи.

11. Благословляти дітей 

Ображатися за вчинки дітей у українців не прийнято. Якщо малюк на руках у мами бере сторонню людину за нову одежину або ж починає радісно гамселити повітря ногами, потрапляючи у сусіда, треба ввічливо посміхнутися і бажано відвісити комплімент малечі. Інакше тебе вважатимуть безсердечним. Зазначимо, що мами в такі моменти нерідко бувають на боці своїх чад та зауважень їм не роблять. Хіба що лагідно називають "вередливими пустунчиками".

12. "Виштовхувати" людину з місця біля каси в супермаркеті

Коучі та бізнес-тренери переконують українців жити швидко, але ми сприймаємо поради занадто буквально. Зокрема в супермаркеті прийнято браво наступати на людину перед тобою, тягнучись через неї за пакетом та якомога скоріше намагатися зайняти найближчу біля каси позицію. Якщо ж людина ще навіть не розплатилася, а касир навіть не "пробила" усі її продукти - не біда. Як відомо, хто не встиг, той запізнився. А запізнюватися ми любимо тільки зранку на роботу.

http://www.depo.ua